Урок 2 Всесвітня історія 2 семестр

Урок Всесвітня історія - 1 2 семестр

ВІТАЮ ВАС НА МОЄМУ БЛОЗІ!

Правознавство

Тема уроку:  Історичний аспект виникнення держави

             Мета: підвести учнів до розуміння  історичних  аспектів виникнення держави; називати основні теорії виникнення та історичні типи держави; пояснювати зміст понять «суспільство», «історичний тип держави»; розповідати про: суспільні відносини та їх види;  особливості впорядкування суспільних відносин у додержавний період; характеризувати  історичні типи держави.

Обладнання уроку:   Наровлянський  О. Правознавство: Підруч. для 10 кл. загальноосвіт.  навч.  закл. ( рівень стандарту, академічний рівень) –

К.: «Грамота».  2010. – С. 5 – 12; схеми і таблиці.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу, формування знань, умінь, навичок.

Словникова робота: суспільство, історичний тип держави.

                                          Хід уроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда:

1.      Що таке право?

2.       Які теорії виникнення держави вам відомі?

3. Чи може існувати держава без права?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Порівняльна характеристика понять «країна», «суспільство», «держава».

Бесіда:

-       Використовуючи свої знання з історії та географії, з’ясуйте основні ознаки понять «країна» , «держава», «суспільство».

-       В яких сферах виникають відносини між членами суспільства?

-       Наведіть приклади суспільних відносин, які належать до кожного із зазначених видів.

2. Поняття і види суспільних відносин та особливості їх впорядкування у додержавний період

 Вчитель організовує бесіду (результати спільної  роботи фіксуються у таблиці):

-       Назвіть найдавніший етап  в розвитку людства?

-       Визначте особливості первісного суспільства?

       Особливості суспільних відносин у додержавний період

Організація  первісного суспільства:	Особливості суспільних відносин:
-       колективи:  людське стадо – рід – плем’я; -       організація влади: вождь;  рада                      старійшин -       найважливіші проблеми розв’язува-лися на загальних збори членів племені;	-       влада базується на сімейному  та родинному    авторитеті; -       відсутність апарату примусу; -       майно – спільна власність колективу; -       суспільні норми – економічні потреби суспільства; тривалий процес формування і передача від покоління до покоління

3. Теорії виникнення держави.

Розповідь учителя: суперечки учених щодо причин появи держави призвели до появи різних теорій виникнення держави.

-       Встановіть відповідність назви теорії походження держави з її суттю, використовуючи матеріал вказаного підручника ( ст. 8) та завдання:                                                                  

Держава утворилася із сім’ї, стала результатом її розростання. Державна влада, на думку прихильників цієї теорії, є продовженням батьківської влади. Теорія була сформульована грецьким філософом Аристотелем.

Поява держави – суспільний договір, що став результатом розумної волі  народу,  на підставі якого відбулося добровільне об’єднання людей для кращого забезпечення свободи та взаємних інтересів. Сформульована у

ХVІІІ ст. просвітителями (Т. Гоббс. Ж – Ж. Руссо).

Теорія виникла у середині ХІХ ст. Представлена Л. Петражицьким. Суть цієї теорії полягає в утвердженні психологічної потреби людини жити в рамках організованої спільноти, у почутті необхідності колективної взаємодії.

Прихильники цієї теорії вважають, що джерелом державної влади , як і всього сущого на Землі, є воля вищої сили – Бога. Широковідомим є вчення Фоми Аквінського, який стверджував, що процес виникнення і розвитку держави аналогічний до процесу створення світу Богом.

Представники цієї теорії ( К. Каутський, Е. Дюрінг), вважали, що держава виникає в результаті насильства, завоювання.

Теорія виходить з того, що держава виникла насамперед з економічних причин: поділ праці, поява приватної власності, подальший розпад суспільства на класи. Держава замінила родоплемінну організацію влади. Основні положення цієї теорії сформульовані у працях К. Маркса та Ф. Енгельса.

4. Історичні типи держави і права: поняття і загальна характеристика.

Бесіда:

-       Спираючись на свої знання з історії, пригадайте, як змінювалися держави на різних етапах розвитку людства?

Розповідь вчителя.

 Враховуючи зміни, які відбувалися у державах на різних етапах історичного розвитку, дослідники виокремлюють певні історичні типи держав.

Робота з терміном.

 Учні опрацьовують текст вказаного підручника (стор. 9) і з’ясовують суть поняття  «історичний тип держави».

Характеристика історичних типів держави.

Історичні типи держави:
рабовласницька	феодальна	буржуазна	соціалістична	держава соціальної демократії
-       диктатура панівного класу;    -       безправність рабів; -       різні за формою держави: монархії, республіки, імперії	-       закріплення права феодаль-ної власності на землі; -       залежність се-лян від феода-лів; -       найпоширеніша форма правлін-ня – монархія; -       виникнення представниць-ких органів; -       великий вплив релігійних норм	-       закріплення рівності громадян, непорушність прав людини; -       недоторканість і захист права власності; -       поява системи поділу влади; -       збереження майнового цензу; -       монархічна форма правління;	-       державна влас-ність на засоби виробництва; -       потужна систе-ма соціальних гарантій з боку держави; -       декларативність засад рівності та демократизму	-       високий рівень розвитку техніки, що забезпечує потреби людей; -       створення розвиненої системи соціальних  гарантій

         Тема 3:  Загальна характеристика держави та державної влади

      Мета: поглибити та систематизувати знання учнів про державу, її ознаки та функції; визначити особливості державної влади; розвивати вміння аналізувати та узагальнювати вивчений матеріал; виховувати правову свідомість.

Обладнання: схеми «Ознаки держави», «Функції держави», «Види влади».

Основні поняття: держава, суверенітет, функції держави.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація знань учнів                                                                                             

Завдання

1. Складіть порівняльну таблицю «Додержавні суспільства та держави».

2. Наведіть приклади різних суспільних відносин, в яких вам доводилося брати участь.

3. Визначте, яку з теорій походження держави ви вважаєте найбільш обґрунтованою. Наведіть аргументи на користь цієї теорії.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Поняття та ознаки держави

Фронтальна бесіда

На основі знань учнів, здобутих під час вивчення історії України та всесвітньої історії. Учні мають сформулювати визначення поняття «держава» і зробити висновок про причини виникнення держави.

Робота з підручником

Ознайомитися з визначенням поняття «держава» у підручнику.

Учителеві варто звернути увагу на те, що сучасна держава є не лише механізмом примусу, як зазначалося в курсі історії, але й насамперед механізмом регулювання відносин між членами суспільства.

Держава — це особлива форма організації суспільства за допомогою спеціального апарату управління, який захищає інтереси населення певної території, регулює відносини між членами суспільства, зокрема за допомогою примусу.

Обов’язкові ознаки держави:

• державний суверенітет;

• наявність системи права;

• наявність апарату публічної влади;

• наявність податкової та фінансової системи;

• наявність апарату примусу;

• наявність території, обмеженої кордонами та поділ населення за територіальною ознакою.

Факультативні ознаки держави:

• збройні сили (армія);

• державні символи (герб, гімн, прапор, державний девіз);

• державна мова;

• власна грошова система.

Функції держави

Міні-лекція з використанням схеми «Функції держави»

Функції держави — це основні напрями її діяльності.

Класифікація функцій держави

1. За сферою діяльності (спрямуванням):

а) внутрішні;

б) зовнішні.

2. За часом дії:

а) постійні;

б) тимчасові.

3. За значенням:

а) основні;

б) неосновні.

Поняття «влада» та її види

Бесіда

1. Чи доводилося вам стикатися з ситуацією, коли вам чи іншим людям хтось нав’язував свою волю?

2. Чому одні люди могли нав’язувати свою волю іншим?

3. Які види влади, на вашу думку, можна виділити? Влада — можливість і здатність людини (групи людей) здійснювати свою волю, нав’язуючи її в разі потреби іншим людям, суспільству.

Види влади  — сімейна, духовна, економічна, політична, державна тощо.

Особливості державної влади

Розповідь вчителя

Розповідь вчителя, визначення основних особливостей державної влади (за наявності часу — з елементами бесіди).

Особливості державної влади:

• загальна обов’язковість;

• можливість легального (законного) застосування примусу;

• територіальна обмеженість.

ІV. Закріплення знань учнів

Завдання

Визначте, який вид влади має місце у пропонованих випадках:

• директор фабрики видав наказ про звільнення слюсаря з роботи;

• мати заборонила синові грати у футбол до повного одужання після застуди;

• лідер мусульман-шиїтів закликав своїх прибічників до стриманості;

• Міністерство освіти видало наказ про проведення зовнішнього незалежного тестування;

• лідер однієї з партій закликав своїх прихильників вийти на мітинг до

Верховної Ради України.

Тема: Поняття та загальна характеристика державного ладу

Мета: ознайомити учнів з поняттям та загальною характеристикою державного ладу; підвести їх до розуміння видів форм правління та територіального устрою держави; виховувати правове мислення.

Обладнання: підручник; таблиці та схеми, передбачені конспектом уроку

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Вивчення нового матеріалу

1.  Поняття і загальна характеристика державного ладу

Вступна бесіда: вчитель пропонує учням пригадати з курсу  поняття «державний лад» та його складові (для відповіді на запитання учні можуть скористатися або підручником, або «словничком», який зробив сам учитель) та створити схему «Державний лад», яка заповнюється почергово (схема може бути намальована на дошці із порожніми віконцями).                                       

2. Види і загальна характеристика форм правління

Учитель організовує бесіду з учнями, спираючись на їх знання отримані у попередніх класах з історії України та всесвітньої історії:

-                       Назвіть форму правління, для якої характерна безстроковість та спадковість та наведіть приклади держав з такою формою правління.

-                       Назвати форму правління держав, для якої характерна виборність вищих органів влади, обмеження влади державних органів конкретним терміном та наведіть приклади держав з такою формою правління.

В ході бесіди вчитель малює на дошці, а учні в зошитах схему:

Форма правління

-                       Назвати приклади сучасних держав, що відповідали б монархічній та республіканській формі правління.

3. Види і загальна характеристика форм устрою

Учитель пропонує учням повернутися до визначення поняття «форма  устрою».

Робота з текстом підручника: Спираючись текст вказаного підручника учні самостійно дізнаються як держави  поділяються за формою територіального устрою і заповнюють схему

Форма устрою

Після пояснення понять «проста» і «складна держава» вчитель допомагає поширити  схему, створену учнями, видами складної держави. Визначення понять «імперія», «федерація», «конфедерація» учням уже знайомі з курсу історії, тому пропонує назвати приклади таких держав.

 Форми територіального устрою:

а) унітарної держави,

б) конфедерації,

в) імперії,

	Парламентська республіка	Президентська республіка
Спосіб виборів президента
Порядок формування уряду
Наявність посади прем’єр- міністра
Сучасні приклади